Незареєстровані гості можуть тільки переглядати повідомлення форуму.
Щоб мати змогу приймати участь в обговоренні теми, потрібно зареєструватися. Для тих, хто робить це вперше, натисніть Потрібна допомога.
Офіційна версія: двійка (одиниця, трійка) – це оцінка , яка свідчить про рівень знань учня.
Насправді: двійка – це оцінка, яка свідчить про відсутність знань в учня.
Так кого ми обманюємо? Себе? Учня? Батьків? Суспільство? Мені здається, що тих, хто хоче, щоб його обманули.
Хто з нас не отримував погану оцінку? Одиниці. І це звичайне явище (я не сказав, що нормальне), якщо погана оцінка "проскакує" рідко. А якщо постійно, якщо це норма? Я вже чую гнівні вигуки про те, що двійку вчитель ставить, насамперед, собі. Дійсно, це так. Чи ні? Як легко звалити все на когось іншого! А де ж сама дитина? Де вона в цій системі координат? Чомусь саме її бажання (точніше, небажання) не береться до уваги. Ти зобов’язаний навчити (і бажано добре) будь-яку дитину, незалежно від її бажання! Покажіть мені хоч одного вчителя, який би не хотів, щоб саме його навчальний предмет вивчали найкраще (я також належу до цих 100%). Так все ж таки, двійка – це оцінка? Діагноз? Суспільна угода?
Додано (30.05.2008, 09:33) --------------------------------------------- В цьому році випускники закінчують школу. Серед них є учень, який має бажання навчатися, але в сім’ї не має коштів на навчання. Отже він іде в технікум. І є (та ще й не один!) такі учні, які (щось дає мені підстави так думати таблички множення до десяти не знають. Вони будуть (принаймні, батьки зроблять усе для цього) навчатися в ВУЗі. Ось така вона справедливість. Мені здається, що було б справедливо, щоб до ВУЗів зачисляли по середньому балу учня за всі роки навчання в школі, починаючи з 5 класу. Тому, що саме оцінки свідчать (читай все спочатку).
1 бал -- учень твердо знає лише своє ім'я. На якому уроці він знаходиться не здогадується.
2 бали -- учень знає не лише своє ім'я, а й як звуть вчителя, але що за предмет він викладає не пам'ятає. Оцінка виставляється лише за сам факт присутності на уроці.
3 бали -- учень з усіх сил намагається відтворити на обличчі процес мислення. Інколи це йому вдається. Свою відповідь починає з повторення запитання, але далі процес зупиняється.
Протягом всього життя поведінка, успіхи та поразки кожної людини оцінюються: спочатку в школі оцінками, потім на роботі відношенням до тебе колег та друзів - і не завжди ця оцінка є об’єктивною. Ми не завжди повністю розуміємо ту відповідальність, яку ми беремо на себе, ставлячи учневі негативну оцінку, як "клеймо". Але ж якось потрібно оцінювати знання учнів! На мою думку, дитину потрібно хвалити за те, що вона зробила, заохочувати до подальшої співпраці та якщо дитина зробила помилку вказати на неї, не акцентуючи на цьому уваги.
Оцінка повинна слугувати стимулом для дитини, а заодно і мірилом власних знань, умінь і навичок. Загальновідома для вчителів істина, що одному учневі, для того щоб він звернув увагу на прогалину в знаннях можна просто сказати, а от іншого підштовхне лише поганий бал (хоча найчастіше це не допомагає також).
"А судьи кто? За древностию лет К свободной жизни ..." -- продовження Ви пам"ятаєте.
А оцінення, звичайно, потрібне. Тільки добре оцінення і обов"язково справедливе і чесне. Чи справді так відбувається? Обізвіться, хто вірить в казки! І втомлений учитель, який уже не знає з якої сторни підійти до учня, щоб він хоч щось вивчив уже боїться поставити йому 2 бали. Чому? Та тому, що тільки учителю буде від цього гірше, і аж ніяк не дитині, що не бажає вчитися. І хто сказав, що вчителя не оцінюють за його показниками? А головний із них який? Правильно -- успішність учнів, більша половина з яких не хоче вчитися. І якщо хтось обманюється і думає що це не так, то нехай піде на прийом до молодого лікаря (якщо не боїться), віддасть дитину в дитсадок молоденькій виховательці, спробує віддати в ремонт свою машину молодому ... і т.д.
Не все так страшно. Але дуже гірко.
Додано (01.07.2008, 22:38) --------------------------------------------- Щось я дуже перемудрив. Але той, хто хоче -- зрозуміє.
Я вважаю,що розмови про те, що 3 бали ставлять лише за відображений на обличчі процес мислення, ведуть до ще гіршого відношення до вчительської праці.Мені здається, що в жодному разі ми не маємо права потакати тим, хто не вчить лише тому, що не хоче. Звичайно,є моменти, коли треба допомогти дитині( чи ,може, батькам), коли вчитель відчуває,що треба закрити очі на щось ,але не потрібно робити це занадто часто. Цим ми поставимо під нещадний удар критики не тільки себе, але й колег.І нікому ви не доведете, що це не через безсилість, а чере якусь вашу шляхетність
Глибоко поважаю Вашу думку, але залишаюся при своїй, і багато моїх колег також. В школі працюю вже 22 роки, але такої як зараз нерозберихи ще не було. Не можна експерементувати на дітях. Та і вчителі вже засмикані новшествами.
Продовжуючи Вашу думку, розкажу трішки про себе. Нещодавно, саме перед карантином, я сильно здивував своїх колег. В мене якраз було "вікно" і я нічого не робив. Це було вперше за останні років 4-5. Дійсно, чомусь вважають, що вчитель працює лише тоді, коли він на уроці. Якби ж то було так! Значно більша частина часу витрачається якраз на різні конкурси, доповіді, моніторинги, .... Я іноді буваю на межі зриву. Всі, кому не лінь вимагають і вимагають, та ще й дивуються, якщо не встиг, чи не отримав 1 місце на обласній олімпіаді. Кожен гадає, що скільки тієї роботи. Але ж їх багато! А життя проходить...
Цілком і повністю згодна. Працюю заступником по виховній - відповідаю за всі кутки в школі. Немає промитої години.Зараз на межі нервового зриву, бо у січні атестація школи, а нашому директору 64роки. Можете собі уявити,який прес тисне?Добре, що я натрапила на ваш сайт - хоч якась розрядка.Знаєте, а ми з Вами в чомусь схожі стосовно конкурсів, доповідей, моніторингив.Але я вже навчилась інколи казати "НІ".
таблички множення до десяти не знають. Вони будуть (принаймні, батьки зроблять усе для цього) навчатися в ВУЗі. Ось така вона справедливість. Мені здається, що було б справедливо, щоб до ВУЗів зачисляли по середньому балу учня за всі роки навчання в школі, починаючи з 5 класу. Тому, що саме оцінки свідчать (читай все спочатку). 
