Форма входа

Пошук
Друзі сайта
Інформатика у 12-річній школі
Видавництво «Шкільний світ» Видавництво «Шкільний світ»

Кращі сайти Рунетa
Рейтинг освітніх сайтів
Телепрограми
Пошукові сервери
Пошук однокласників
Світова бібліотека
МОН України
Сервіси для сайта
Інформери
Довідка фірм і сайтів України
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Міні-чат
200
Опитування
Сказати
Всього відповідей: 2176



Середа, 13.12.2017, 03:25
Головна » Файли » Навчальні предмети » Інші

Художня культура 10 клас перші параграфи с підручника

[ (41.9Kb) ]
01.09.2010, 16:59
Археологічні знахідки на теренах сучасної України свідчать про
дуже давнє зародження мистецтва. Людина завжди прагнула прикра-
шати себе та своє довкілля: одяг, житло, предмети побуту, зброю. З цією
метою вона відкривала естетичні можливості природного середовища –
зверталася до таких засобів, як глина, дерево, камінь, фарби. Так ще за
часів палеоліту виникли декоративно-ужиткове мистецтво, архітектура,
скульптура, живопис, графіка.
На Мізинській стоянці археологами віднайдено зразки декоративно-
ужиткового мистецтва – знаряддя праці, статуетки, музичні інстру-
менти, прикрашені геометричними візерунками (ромби, хвилясті лінії,
трикутники). З-поміж графічної орнаментики привертає увагу найдав-
ніший в Європі меандр – орнамент, який набув особливої популярнос-
ті у мистецтві Стародавньої Греції. Жіночі статуетки з кістки мамонта,
каменю, так звані пишнотілі «венери», виконували функцію своєрід-
них тотемів, символізували родючість. У цих берегинях, предметах по-
клоніння, які широко представлені в палеолітичному мистецтві Наддні-
прянщини, вчені вбачають зародки мистецтва скульптури.
Поясніть, чому, на вашу думку, об’єктом поклоніння наших пращурів був
жіночий образ.
Неолітична «революція» стимулювала виникнення стилізації в образо-
творчому мистецтві, коли відбувся перехід від простого копіювання
природи до схематичного її відображення. У Кам’яній могилі поблизу
Мелітополя збереглися петрогліфи – пам’ятки наскельного мистецтва
9
кам’яного віку й пізнішого віку бронзи
з образами тварин (бики, коні, риби), чов-
нів, колісниць, солярних (сонячних) знаків
тощо. Зображення тварин утворюють схе-
матичні композиції з певним задумом. Про
присутність людини на рисунку свідчать
зображення взутих або босих стоп. Тобто
перед нами не сама людина, а її знак.
До духовних вершин неоліту нале-
жить уславлена трипільська культура
(назва походить від першого місця ви-
явлення – с. Трипілля поблизу Києва).
Високий художній рівень притаманний
керамічним виробам трипільських майстрів. Трипільська кераміка ви-
разна за формою, зокрема є оригінальні біноклеподібні посудини, цікаві
за колоритом, у якому переважають відтінки жовтого, інколи червоного
кольорів. Посуд прикрашали складними за символікою рослинними й гео-
метричними орнаментами, подекуди – реалістичними зображеннями тва-
рин і людей. У мистецтві трипільців поширилася також пластика. З глини
ліпили скульптурні фігурки биків, кіз, собак, а також жіночі статуетки, які
символізували покровительку роду та землеробства (всередину фігурок
вкладали пшеничні зерна, що начебто мало підвищити родючість землі).
Проаналізуйте форми, орнаменти, кольорову гаму трипільської кераміки.
У мистецтві скіфів, що виникло на перехресті Заходу і Сходу, сфор-
мувався так званий «звіриний стиль», у якому домінували анімалістичні
жанри – зображення реальних і фантастичних тварин: оленів, пантер, ко-
ней, грифонів. Вироби з коштовних металів, на яких нерідко зображено
сцени з життя скіфів (побут, ритуали, полювання, бій), свідчать про вишу-
каний смак давніх майстрів. До всесвітньо відомих шедеврів скіфського зо-
лотарства, виконаних із віртуозною майстерністю, належать знаменита зо-
лота пектораль у формі місячного серпа з кургану Товста Могила, золотий
гребінь з кургану Солоха, позолочена срібна амфора з кургану Чортомлик.
Зображення биків
із гроту Кам’яної могили
На культуру скіфів істотно впли-
вали традиції античного мистецтва
Північного Причорномор’я – однієї
з найцікавіших сторінок стародавньої
культури на теренах сучасної України.
Засновані греками міста-колонії знані як
відомі торговельні й культурні осередки.
Громадські й житлові споруди міст при-
крашалися скульптурами богів і героїв,
розписами з міфологічними сюжетами
й сценами з реального життя. Наприк-
лад, на стіні пантікапейского склепу
збереглося зображення обличчя богині
Деметри. До наших днів дійшли залиш-
ки архітектурних споруд у Херсонесі,
керамічні вази, характерні для анти-
чного мистецтва, прикраси, фрагменти
мармурових статуй і рельєфів, теракотові
статуетки з Ольвії.Слов’янське мистецтво репрезентоване декоративно-ужитковими
виробами (гончарство, ткацтво, вишивка, прикраси), оздобленими орна-
ментами, які служили нашим пращурам за обереги. На місцях куль-
тових центрів ( капищ) слов’яни встановлювали дерев’яні статуї бо-
гів («ідолів», «кумирів»). Після запровадження християнства ці зразки
язичницької скульптури були майже повністю знищені. З тих, що збе-
реглися, найвідомішим є так званий Збруцький ідол (Святовит) IX ст.,
знайдений неподалік річки Збруч на Тернопільщині. У ньому втілено
релігійно-світоглядні уявлення язичників. Статуя має вигляд чотири-
гранного стовпа (заввишки близько 3 м), на гранях якого викарбувані
символічні зображення. Стовп розділений на три яруси, що символізу-
ють уявлення про три світи: вищий – небесний, середній – земний, ниж-
ній – підземний. На верхньому зображено язичницьких богів (зокрема,
Перуна в образі воїна з шаблею), на середньому – фігурки чоловіків
і жінок у ритуальному хороводі, на нижньому – бога, який стоїть навко-
лішки й тримає землю (ймовірно, Велеса).
Поясніть світоглядні уявлення давніх слов’ян на прикладі Збруцького ідола.
Якщо ви вирішите започаткувати газету або створити сайт «Сторінками
стародавнього мистецтва України», які рубрики запропонуєте? Обґрунтуйте
їх доцільність.
Унікальний досвід своєрідного калейдоскопа археологічних культур –
вагомий здобуток першого дохристиянського періоду в розвитку худож-
ньої культури України.
Наступний період знаменний об’єднанням східнослов’янських пле-
мен і утворенням могутньої й високо розвинутої Київської Держа-
ви. Мистецтво Київської Русі – одне з найвеличніших культурних
явищ минулого, на художніх досягненнях якого зростала вся українська культура. Запровадження християнства долучило культуру Київської
Русі до цінностей західної цивілізації. Разом із новим релігійним світо-
глядом русичі запозичили з Візантії й мистецькі традиції: особливості
храмової архітектури, монументального і станкового живопису (фрески,
мозаїки, ікони), книжкової мініатюри. Поступово образотворче мисте-
цтво та архітектура набувають своєрідних рис.
Пригадайте й назвіть пам’ятки художньої культури України періоду Київ-
ської Русі, занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Головними різновидами сакральної ( культової) архітектури стали
православні церкви та собори. Християнський храм був не лише архітек-
турною спорудою культового призначення, він мав глибокий символіч-
ний зміст, уособлював специфічну модель Всесвіту, де панують порядок
і чітка ієрархія духовних сил, зосереджених навколо головної – Творця
всього сущого. Згідно з візантійським каноном споруда в плані утворю-
вала хрест, а її центральна частина увінчувалася куполом, навколо яко-
го зазвичай розташовувалися інші – менші за розмірами. У центральній
апсиді містився вівтар – місце для богослужіння.
Небагато пам’яток мурованої архітектури та образотворчого мистецтва
княжої доби збереглося в українських містах Києві, Чернігові, Переясла-
ві, Володимирі-Волинському, Галичі. Найстаріші давньоруські архітек-
турні пам’ятки – величний п’ятиглавий Спаcо-Преображенський собор
у Чернігові (1036 р.), храм Спаса на Берестові (початок ХІІ ст., див с. 4–5).
До наших днів у спорудах княжої доби дійшов фресковий живопис –
найпоширеніший вид монументального мистецтва Київської Русі. Най-
більшу цінність становлять фрески Кирилівської церкви (ХІІ ст.) в Києві.
Центральні частини храмів прикрашали вишукані мозаїки. Поєднання
в одному ансамблі мозаїк і фресок – самобутнє явище художньої культури
Київської Русі, невідоме Візантії. У створенні мозаїк Успенського собору
Києво-Печерської лаври брав участь видатний живописець Алімпій (Алі-
пій), який також уславився як іконописець.Як свідчить літопис, перші ікони – зразки станкового живопису –
привезли до Києва з Корсуня (Херсонеса Кримського) для Десятин-
ної церкви, збудованої за часів князя Володимира (989–996 рр.). Піз-
ніше ікони надходили переважно з Візантії. Проте ікон княжої доби,
істинних шедеврів сакрального мистецтва, вціліло дуже мало. Біль-
шість із них, на жаль, перебуває поза межами України в музеях Москви
й Санкт-Петербурга. Найвідомішу – Володимирську ікону Божої Мате-
рі пензля візантійського майстра – було вивезено з резиденції київських
князів у Вишгороді Андрієм Боголюбським під час одного з його варвар-
ських набігів на Київ.
Копіювання візантійських зразків дало змогу місцевим живописцям
швидко засвоїти канони малювання ікон і на їх основі створити власну
оригінальну школу іконопису. Ікони, виконані в київському стилі, нага-
дують мозаїки та фрески: вони мають вишуканий колорит зі складною
символікою кольорів. У центрі – прекрасні, сповнені високої духовнос-
ті образи Ісуса Христа, Богоматері, святих. Видовжені фігури на золото-
му тлі (символ царства небесного), лики з глибоким поглядом великих
очей, німб навколо голови – все це мало викликати враження нереаль-
ного, невагомого, неземного.З ІСТОРІЇ ШЕДЕВРА
СОФІЙСЬКИЙ СОБОР
Найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі визнано Софійський
собор, занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, що включає видатні
культурні та природні надбання людства.
Багатокупольний пірамідальній собор, зведений на кошти князя Яросла-
ва Мудрого (1037 р.), замислювався ним як головний храм держави й утілював
ідею об’єднання руських земель навколо єдиного центру – Києва. Архітектуру
споруди можна схарактеризувати як урочисто-святкову, що підсилюється гар-
монією екстер’єру та інтер’єру. Важливе значення має внутрішнє убранство со-
бору: стіни, арки, стовпи вкрито фресками й мерехтливими мозаїками.
У техніці мозаїки виконано центральне величне зображення Христа-
Вседержителя (Пантократора). Лівою рукою він тримає Євангеліє, а рухом
правої руки здійснює благословення.
У верхній частині головної апсиди розташовано мозаїчне зображення Оран-
ти (з лат. – та, що молиться). Богоматір зображена на повний зріст із піднятими
вгору руками. Її велична постать привертає увагу всіх, хто входить до храму.
Фрески собору відтворюють євангельські та біблійні сюжети, а також світські
сцени з життя сім’ї князя Ярослава Мудрого (полювання, музикування, дійства
скоморохів тощо).
Усі мозаїчні та фрескові композиції об’єднуються орнаментами й утворюють
суцільний килим, що підкреслює їх монументальність. Сполучення мозаїк і фре-
сок належить до справжнього новаторства києворуських митців. Так у цілісному
ансамблі – синтезі мистецтв – злилися архітектура, монументальний живопис
і декоративне мистецтво.Київський князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському со-
борі бібліотеку. Це сприяло розквіту мистецтва книжкової мініатю-
ри – невід’ємної складової художнього оформлення рукописної книги.
Мініатюрність як визначальна ознака твору вимагала філігранного ви-
конання. Найдавніша рукописна книга Київської Русі – Остромирове
євангеліє (1056–1057 рр.). Три мініатюри із зображеннями євангелістів
Іоанна, Марка та Луки виконані майстром Григорієм.
Радзивіллівський літопис, який містить 618 кольорових мініатюр
з ілюстраціями подій за часів Київської Русі, є цінним джерелом інфор-
мації про відомі архітектурні споруди того часу, а також одяг, побутові
речі, зброю.
Здобутки мистецтва книжкової мініатюри Київської Русі, як і досяг-
нення в царині інших видів образотворчого мистецтва й архітектури
княжої доби, стали плідною основою для розвитку художньої культури
наступних епох.
Нашестя Золотої Орди завдало нищівного удару й спустошило київ-
ські землі. Центр культури й мистецтва у ХІV–ХVІ ст. перемістився до
Галицько-Волинського князівства. На особливостях розвитку мистецтва
польсько-литовської доби позначилася близькість до країн Центральної
Європи. На архітектуру вплинули європейські художні стилі, насамперед
Ренесанс. Розгортається оборонне будівництво, споруджуються неприступ-
ні замки й укріплені монастирі, навіть церкви будуються як фортеці.
Найстарішим зразком архітектури цієї доби в Україні є замок
у Луцьку (середина ХІV ст.), від якого до нашого часу збереглася велич-
на кам’яна вежа. Справжніми архітектурними перлинами є замки Провідну роль у розвитку мистецтва польсько-литовської доби віді-
гравав Львів – місто, де місцеві архітектори, скульптори, живописці тво-
рили поряд із митцями з різних європейських країн, переосмислюючи
ренесансні впливи на національному ґрунті. На архітектурі багатьох
споруд позначилася католицька культура з її готичними ознаками.
Із найприкметніших пам’яток міської архітектури Львова – трипо-
верховий будинок заможного купця К. Корнякта, найбільша львівська
кам’яниця, споруджена на площі Ринок (арх. П. Барбон). Чарівний і за-
тишний внутрішній дворик цього будинку з розкішною триярусною ар-
кадою нагадує італійські палаци епохи Відродження.
На замовлення православного Львівського братства в традиціях
української народної дерев’яної архітектури зведено величний архітек-
турний ансамбль Успенської церкви (1591–1630 рр.), який складався
з церкви Успення Богородиці (арх. П. Римлянин, В. Капинос, А. При-
хильний), вежі дзвіниці Корнякта (арх. П. Барбон) і каплиці Трьох Свя-
тителів (арх. П. Красовський).
Схарактеризуйте ренесансні риси архітектурних споруд стародавнього
Львова.
В оздобленні багатьох споруд Львова значну роль відігравала деко-
ративна скульптура. Під впливом мистецтва Відродження у ХVІ ст.
виникає скульптурний портрет. Він набув поширення у надгробних пам’ятниках, які замовлялися для уславлення померлих заможних лю-
дей, і нерідко досить реалістично відтворював їхні риси й характер.
Західноєвропейські художні впливи відчувалися і в монументальному
живопису, вони збагачували давньоруські традиції. Ренесансні імпульси
помітні в унікальних фресках церкви-ротонди із с. Горяни на Закарпатті
(1360–1370 рр.), присвячених зображенню сюжетів з життя Ісуса Христа.
У Галицько-Волинському князівстві ін-
тенсивно розвиваються національні тра-
диції іконопису. Популярності набули
теми Страшного суду, Різдва Богородиці
та особливо образ середньовічного лицаря-
визволителя Юрія Змієборця.
Опишіть колорит ікони « Юрій Змієбо-
рець». Яким чином у ній поєднано рух
і гармонійну врівноваженість композиції?
Одночасно з розвитком іконопису
у світському малярстві виникає жанр
портрету. Портретним образам, створе-
ним тогочасними живописцями, прита-
манні реалістичні засоби відтворення
зовнішності людини. Прикладом львів-
ського малярства є портрет воєводи Іва-
на Даниловича.
Успенська церква
у Львові
Ікона
«Св. Юрій Змієборець»На західноукраїнських землях поширилося книгодрукування, розви-
валося мистецтво книжкової графіки. Рукописні книги прикрашали мі-
ніатюрами, заставками, кінцівками, буквицями. Тут створено знамените Пересопницьке євангеліє – перший переклад тексту Святого Письма зі
староболгарської мови тогочасною українською. Разом із книгодрукуванням
набуло популярності мистецтво гравюри (різновид графіки). Іван Федоров
видав у Львові «Граматику» (1574 р.) і «Апостол», в Острозі – «Біблію».
Які мотиви використано в орнаментальному обрамленні книжкової міні-
атюри з фотоілюстрації на с. 25?
Отже, у ХІV–ХVІ ст. мистецькі традиції Київської Русі розвинулися
й збагатилися здобутками європейської ренесансної культури.
Таким чином, тривала еволюція художньої культури України від
дохристиянської доби до завершення польсько-литовського періоду
з мистецько-культурною кульмінацією в період розквіту Київської Дер-
жави зумовила її самобутній розвиток як складової європейського мис-
тецтва.
Апсида (від грец. – «дуга», «склепіння») – півкругла або многокутна час-
тина будівлі, виступ з окремим перекриттям; храмова апсида розташована
у східній частині, де міститься вівтар.
Аркада – ряд однакових арок.
Канон – художні твори, що є нормативним зразком.
Меандр (від давньої назви річки в Малій Азії) – тип геометричного орна-
менту у вигляді безперервної ламаної під кутом лінії.
Петрогліфи – викарбувані на поверхні скель зображення (тварин, воїнів,
човнів, сцен полювання, різних фігур і знаків), що мали культове значення.
Ротонда (від. іт. – круглий) – кругла споруда.

1. Назвіть найдавніші археологічні пам’ятки України, пов’язані з образо-
творчим мистецтвом.
2. Схарактеризуйте здобутки трипільської художньої культури.
3. Зазначте особливості мистецтва скіфів. Поясніть, як ви розумієте понят-
тя «звіриний стиль».
4. Назвіть пам’ятку культури Київської Русі, що втілює принцип «синте-
зу мистецтв» і належить до шедеврів світового рівня. Які види мистецтв
у ній поєднано?
5. Схарактеризуйте впливи, яких зазнала художня культура Галицько-
Волинського князівства, проілюструйте відповідь прикладами з архітекту-
ри Львова.
6. Зробіть замальовки архітектурних споруд одного із середньовічних зам-
ків України.
7. Порівняйте художні особливості та образи ікон княжої і польсько-
литовської доби.
8. Дослідіть одну з пам’яток стародавньої української рукописної або дру-
кованої книги (за вибором).
9. Створіть діораму «Київ – духовний центр України-Русі».
masolMist10klPravlen95.indd 26 masolMist10klPravlen95.indd 26 26.07.2010 9:12:36 26.07.2010 9:12:36
Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
27
МУЗИЧНА
КУЛЬТУРА
Давня музика – найзагадковіша сторінка в літопису історії будь-
якої національної культури. Чи можна уявити музику, що не звучить,
адже в давнину не було ані нот для її запису, ані технічної апаратури?
Музика наших пращурів не збереглася. «Розповісти» про неї можуть
археологічні джерела – первісні музичні інструменти, знайдені на
стоянках, або їх зображення на різних предметах.
До найдавніших пам’яток музичної культури на теренах України
належать інструменти епохи пізнього палеоліту з Мізинської стоянки.
Вчені припускають, що віднайдені археологами залишки предметів із
кісток мамонта, рогів оленя тощо є духовими, ударними й шумовими му-
зичними інструментами, з яких можна утворити цілий ансамбль: сопіл-
ки, «молоток», набірний браслет, що «шумить».
Висловіть та аргументуйте власні припущення щодо походження музики.
Музична культура Скіфії представлена музичними інструмен-
тами, з-поміж яких – металеві дзвіночки, бубонці, брязкальця, різні за
формою та розміром. На тогочасних фресках і коштовностях трапля-
ються також зображення виконавців музики. Так, на скіфській золотій
пластині від головного убору, знайденій біля с. Сахнівка на Київщині,
можна побачити бородатого співака, що грає на струнному інструменті
грецького типу, на фресках – скіфа з грецькою лірою, а також танцю-
вальниць.
Давній музичний інструмент
з Мізинської стоянки
Роги тура
з Чернігівського кургану
masolMist10klPravlen95.indd 27 masolMist10klPravlen95.indd 27 26.07.2010 9:12:36 26.07.2010 9:12:36Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
28
Майстерно виконані візерунки на сріб-
ній оправі слов’янських рогів тура, знай-
дених у Чернігівському кургані, відобра-
жають риси скіфського «звіриного стилю»,
хоч виявляють вже й місцевий колорит.
Учені припускають, що ці роги викорис-
товувалися як сигнальні інструменти.
Музична культура грецьких міст-
коло ній Північного Причорномор’я
по значена багатим інструментарієм. Му -
зикантів-виконавців зі струнними та ду-
ховими інструментами зображували на
вазах, фресках, рельєфах. Навчання гри
на лірі й авлосі входило до тодішньої
шкільної «програми». Як і в містах самої
Греції, у полісах-колоніях відбувалися
музичні агони – змагання хорів, кіфаре-
дів. Поети зазвичай виконували свої вір-
ші під акомпанемент ліри. Значущість
цього інструменту підтверджує його кар-
бування на пантікапейських та ольвій-
ських монетах.
Який із давньогрецьких музичних інстру-
ментів став символом мистецтва? Як ви ду-
маєте, чому?
Чорнофігурний лекіф
з танцюристами
Античні музичні інструменти: ліра, кіфара, авлос
masolMist10klPravlen95.indd 28 masolMist10klPravlen95.indd 28 26.07.2010 9:12:36 26.07.2010 9:12:36Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
29
Історичні джерела свідчать про багато-
жанровий фольклор східних слов’ян,
які ще в дохристиянські часи мали багаті
обрядові традиції, різноманітний музич-
ний інструментарій. Зарубіжні писемні
пам’ятки повідомляють, що слов’яни вмі-
ли грати на гуслях, лютні, сопілці, буб-
нах, а також про церковні дзвони, хоровий
спів, танці й хороводи під акомпанемент
музичних інструментів, що супроводжува-
ли слов’янські богослужіння.
Опишіть інструмент гусляра, манеру му-
зикування. Порівняйте зображені гуслі
й інструменти на картині Ф. Шавріна та
гравюрі В. Лопати (див. с. 31).
Основу духовної культури будь-якого
народу становить усна народна твор-
чість, якій притаманні національна само-
бутність і неповторність. Не випадковим
є вислів, що фольклор – то душа народу. Характерною рисою фольклору
є синкретизм: поетичні тексти або співають, або виголошують з певною
інтонацією і ритмом за допомогою міміки, жестів у супроводі інструмен-
тальної музики й танців під час виконання обрядових дій.
Народні пісні, танці, ігри походять із землеробського культу слов’ян,
а тому пов’язані з тією чи іншою порою року. Здавна вони складались
у календарно-обрядові цикли – весняний, літній, осінній, зимовий.
Гусляр (фрагмент срібного
браслета)
Ф. Шаврін. Триптих «Пісня» з циклу «Давній Київ»
masolMist10klPravlen95.indd 29 masolMist10klPravlen95.indd 29 26.07.2010 9:12:36 26.07.2010 9:12:36Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
30
За жанрами розрізняють веснянки й гаїв-
ки (гагілки), русальні й купальські пісні,
жниварські пісні (зажинкові, жнивні, об-
жинкові), колядки та щедрівки.
Пригадайте календарно-обрядові пісні,
які ви вивчали на уроках української лі-
тератури, музичного мистецтва, заспі-
вайте їх. Коротко розкажіть про жанрові
особливості пісень.
Спів веснянок завжди супроводжував-
ся хороводами, танками, іграми в полі або
на лісових галявинах. Діти та молодь ви-
конували різні обрядові пісні-ігри з іміта-
ційними рухами, звертаючись із привітанням до природи – рослин, пта-
хів, тварин, сонця.
Наприкінці весни – на початку літа виконували русальні пісні, в яких
оспівувалася природа, звучали мотиви кохання. Пізніше образи мавок,
русалок ожили у творчості Т. Шевченка і Лесі Українки, операх О. Дарго-
мижського, М. Римського-Корсакова, М. Лисенка, М. Леонтовича.
У червні, під час свята Івана Купала, співали найдавніших купаль-
ських пісень, в яких славили життєдайні сили природних стихій – вогню,
води, сонця. Юнаки стрибали через палаюче вогнище, дівчата ворожили
на вінках, пускаючи їх по воді.
Для осінніх жниварських пісень характерні урочисте звеличування
хліборобської праці, побажання щедрого врожаю, добробуту.
До зимового циклу входили колядки (назва походить від імені
слов’янської богині неба Коляди), щедрівки (від Щедрого вечора перед
Новим роком). В обрядах колядування й щедрування з привітанням гос-
подарів і побажанням їм здоров’я та достатку брали участь діти, за що їх
традиційно винагороджували ласощами.
Із давніх-давен пісня – неодмінний супутник і в радості, і в біді –
ставала невід’ємним атрибутом родинного життя людей. До архаїчних
належать родинно-обрядові пісні: весільні, колискові, плачі та голосіння.
Образний діапазон весільних пісень значний: ліричні й сумні,
присвячені прощанню молодої з родиною, безтурботною юністю, або
урочисті застільні, в яких звеличували молодих, веселі танцювальні.
Тематика повільних і наспівних колискових включає фантастичні та
казкові сюжети.
Схарактеризуйте мелодію однієї з народних колискових пісень.
Емоційно напружені речитативні плачі та голосіння належать
до глибинної архаїки. Народ ставився до мистецтва « голосильниць»
з глибоким шануванням.
Ці музично-поетичні фольклорні зразки не записували, а варіюючи,
усно століттями передавали від покоління до покоління. Тому в зміненому
вигляді традиції народних обрядових пісенних жанрів дійшли до наших
днів.
О. Кульчицька.
Гагілки
masolMist10klPravlen95.indd 30 masolMist10klPravlen95.indd 30 26.07.2010 9:12:37 26.07.2010 9:12:37Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
31
Водночас жанрові різновиди фолькло-
ру на території України збереглися не-
однаковою мірою. Так, у Карпатах най-
більш поширені обрядові народні пісні,
особливо коломийки; на Наддніпрянщи-
ні − історичні та ліричні, пісні, а на Ліво-
бережжі − ліро-епічні.
Державне зміцнення, встановлення
культурних зв’язків із сусідніми країнами,
введення християнства – ось визначальні
чинники, що сприяли розквіту музичної
культури Київської Русі. Музика віді-
гравала істотне значення в житті просто-
го люду, побуті князівства, в церковних
відправах. За княжої доби відбувається
поступове відокремлення народної і про-
фесійної культури – тобто культури низів
і князівства (владної верхівки).
Поряд зі стародавніми обрядовими піс-
нями виникає новий фольклорний жанр −
билини. Цей різновид героїчного епосу стає провідним у народній
творчості часів Київської Держави, але надалі зникає з ужитку. Билини
оспівують історичні події, героїзм захисників рідної землі: князів,
бояр, дружинників. Проте найпопулярнішим був образ воїна-богатиря
з народу – Іллі Муромця. Урочисту, декламаційно-речитативну манеру
співу легендарного Бояна під акомпанемент гри на гуслях описано
в «Слові о полку Ігоревім»: «Боян же, братие, не 10 соколовъ на стадо
лебедей пущаше, но своя вещиа персты на живая струны воскладаше;
они же сами князем славу рокотаху».
Пригадайте з курсів історії, літератури тощо імена народних героїв періоду
Київської Русі. Назвіть живописні твори, присвячені цій темі.
До скарбниці музичної культури Київської Держави долучалися
й танці, про що яскраво свідчить чаша з Чернігова (ХІІ ст.). На ній
зображено танцівницю, яка рухається під музику гусляра (с. 32).
З уведенням християнства церковнослужителі прагнули викорінити
прадавні язичницькі вірування, проте зробити це супроти волі народу
було важко. Поступово старі й нові обряди поєдналися, утворився
своєрідний релігійний дуалізм. Так, збігаються в часі:
– стародавній звичай зустрічати весну – з Великоднем (Пасхою);
– русальні обряди – з християнським святом Трійці;
– свято Купала – з днем Івана Хрестителя;
– Коляда – з Різдвом Христовим;
– Щедрий вечір – з йорданськими святами, Водохрещею.
Високий рівень музикування при княжому дворі, виступи
візантійських і місцевих виконавців засвідчують твори давньоруської
літератури, сюжети книжкових мініатюр, фресок.
Одна з фресок собору Св. Софії зображує виступ соліста, що грає на
струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки, інша – цілий
В. Лопата. Боян
masolMist10klPravlen95.indd 31 masolMist10klPravlen95.indd 31 26.07.2010 9:12:37 26.07.2010 9:12:37Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
32
ансамбль, де музиканти грають на різних інструментах: флейті, метале-
вих тарілках, сурмах (двоє), музичних дзвонах, маленьких парних бара-
банчиках, інструментах, подібних до лютні та ліри, а також, імовірно, на
пневматичному органі. Їхня гра супроводжує виступ акторів-акробатів.
Ця фреска дістала назву «Скоморохи», хоча, за іншою версією, на ній зо-
бражено не київських музикантів, а придворний оркестр імператора,
який грав під час візиту княгині Ольги до Візантії.
У походах князів звучала так звана «ратна» музика, військові оркестри
використовували різні духові інструменти – сурми, роги, сопілки, окари-
ни, кувички, волинки, жалійки, а також ударні – бубни, накри, тулум-
бас, тарілки, дзвіночки. Військові музиканти уславлювали князів, ушано-
вували послів іноземних держав на офіційних прийомах; музика лунала
на святкових трапезах і під час веселих розваг при княжому дворі.
В оформленні церковних богослужінь, як і у фольклорі, деякий час
співіснували язичницькі та християнські обряди. Запозичені з Візан-
Фрагмент чаші з Чернігівського скарбу
masolMist10klPravlen95.indd 32 masolMist10klPravlen95.indd 32 26.07.2010 9:12:37 26.07.2010 9:12:37Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
33
тії церковні піснеспіви впроваджувалися завдяки запрошеним до Києва
грецьким і болгарським співакам. Головним осередком культивування
церковних співів стала Києво-Печерська лавра. Поступово, під впливом
місцевих народних традицій, вони змінювалися, адже місцеві співаки
засвоювали мелодії «з голосу», відтворюючи їх з пам’яті.
Особливого розвитку на Русі набула музика дзвонів, що колоритним
перегуком супроводжувала християнські свята, скликала народ на віче.
Розгляньте фреску Софійського собору на фотоілюстрації. Назвіть музичні
інструменти. Висловіть та спробуйте довести власну думку щодо можливого
зображення на фресці пневматичного органа.
Фреска з південної вежі собору Св. Софії в Києві
Фреска з південної вежі собору Св. Софії (реконструкція)
masolMist10klPravlen95.indd 33 masolMist10klPravlen95.indd 33 26.07.2010 9:12:37 26.07.2010 9:12:37Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
34
Таким чином, музична культура Ки-
ївської Держави за короткий історичний
проміжок сягнула високого рівня, вона
розвивалася під впливом європейської
музичної культури, водночас плекаючи
власну самобутність.
У період розвитку музичної культу-
ри польсько-литовської доби візантій-
ські мистецькі орієнтації змінювалися на
ренесансні, адже в ті часи на українські
терени хвилею покотилися ідеї західно-
європейського Відродження, окремі спа-
лахи якого були відчутні в церковній
музиці. В її надрах упродовж Х–ХVІ ст.
розвивався музичний професіоналізм.
В історії української церковної музики
умовно можна виокремити два періоди
й відповідні їм стилі виконання: монодич-
ний ( одноголосий) і партесний ( багато-
голосий). Деякий час, протягом переходу
від одно голосся до багатоголосся, ці стилі
співіснували.
Основна відмінність східнохристиянського – православного – музич-
ного ритуалу від західнохристиянського – католицького – полягає
у використанні лише вокальної музики, хорового співу без акомпанементу
(а капела). На противагу західноєвропейському церковному обряду,
органний супровід не використовувався.
Ще з часів Київської Русі запанував знаменний розспів – одноголосий
унісонний спів з обмеженим діапазоном і строгим піднесеним складом.
Мелодії, запозичені з Візантії, змінювалися під впливом місцевих
народнопісенних традицій. Їх записували спеціальними знаками –
крюками (від старослов. «крюк», «знамено» – знак). За відсутності лінійок
для запису висоту та тривалість звуків фіксували лише орієнтовно.
За місцем походження розспіви поділяють на київський, лаврський,
волинський (почаївський), руський (галицький), прикарпатський (васи-
ліянський), чернігівський, грецький, болгарський, сербський тощо.
Прагнення до більшої виразності церковної музики сприяло
виникненню партесного співу ( від лат. – партії, голоси). Тоді само
відбувається чітке розмежування чотирьох голосів хору за висотою
і тембром на бас, тенор, альт і дискант. Тексти записують близькою
народові слов’яно-руською мовою, мелодії – вже не крюками, а новим
«київським знаменом», тобто квадратними нотами на лінійках (з другої
половини ХVІ ст.).
Яскравий і пишний партесний спів поширювався завдяки діяльності
братських шкіл – Острозької, Львівської, Київської, Луцької та інших, де
церковний спів і музична грамота належали до обов’язкових навчальних
предметів. Зберігся нотний реєстр бібліотеки Луцького братства, до
якого увійшло близько 300 партесних творів більш як десяти авторів,
що є свідченням високого розвитку хорової культури України польсько-
литовської доби.
Крюкове письмо
masolMist10klPravlen95.indd 34 masolMist10klPravlen95.indd 34 26.07.2010 9:12:37 26.07.2010 9:12:37Х
У
Д
О
Ж
Н
Я

К
У
Л
Ь
Т
У
Р
А

У
К
Р
А
Ї
Н
И

В
І
Д

Н
А
Й
Д
А
В
Н
І
Ш
И
Х

Ч
А
С
І
В

Д
О

К
І
Н
Ц
Я

Х
V
І

С
Т
.
35
Авлос – давній духовий музичний інструмент, поширений у Стародавній
Греції і Передній Азії.
Агон (від грец. – змагання) – змагання під час ігор у Стародавній Греції,
зокрема музичні (спів, гра на кіфарі).
Дуалізм (від лат. dualis – двоїстий) – філософське вчення, що полягає
у визнанні самостійно
Категорія: Інші | Додав: Наталия | Автор: Л.М. Масол
Переглядів: 25249 | Завантажень: 5840 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 2.9/9 |
Всього коментарів: 2
15.05.2011 Спам
2. Lucy
Відео з художньої культури для уроків: http://lgarmash.narod.ru/video.html

13.03.2011 Спам
1. Ludmila
Художня культура для 9 та 10 класів українських загальноосвітніх закладів (уроки, програми, відео тощо) на сайті: http://lgarmash.narod.ru/


Категорії каталога

Обр. мистецтво [23]Трудове навчання [17]
Інформатика [87]1-4 класи [74]
ГПД [71]Інші [63]


Copyright KonSerg © 2017